Про це та ідейне, світоглядове і державницьке значення встановлення пам’ятника Іванові Богуну у Вінниці було обговорено в межах круглого столу, який відбувся 18 травня цього року у Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат ”. Організувала обговорення громадська організація “Грехіт”. Участь в заході взяли історики, краєзнавці, громадські діячі національно-патріотичного спрямування м. Вінниці. Нагадаємо, що цьогоріч виповнюється 370 років героїчної оборони міста Вінниці і Вінниччини, здобутої перемоги козаків на чолі з Іваном Богуном над військами Речі Посполитої.
Історик, громадський діяч, член історичного клубу “Холодний Яр” Володимир Барцьось розповів про передумови виникнення ідеї встановлення пам’ятника Вінницькому-Кальницькому полковнику Івану Богуну, хронологію подій і проаналізував рішення органів місцевого самоврядування, місця пам’яті, пов’язані з подіями часів Хмельниччини на Вінниччині і безпосередній участі в них Івана Богуна. Він зазначив, що відмовитися від вшанування Івана Богуна у вигляді повноцінного пам’ятника, означає відмовитися від української державницької традиції, відмовитися від національного самодостатнього, суверенного і сакрального символу, який єднає українців, мешканців міста і області навколо цінностей нації, держави, їхнього захисту і відродження. Це особливо актуально сьогодні під час російсько-української війни, під час змагання українського народу за свою самостійність, суверенність, територіальну цілісність держави. Саме такі переможні символи здатні духовно та світоглядово згуртувати громадян, спонукати їх до громадської активності та зміцнення національної свідомості.
Було зазначено, що на початку 90-х років в середовищі Народного Руху України, товариства “Просвіта”, козацтва це питання було поставлено перед органами місцевої влади. В результаті численних звернень громади міста і області, Спілок урбаністів, архітекторів, письменників Вінниччини й на виконання Указу Президента України В. Ющенка “Про відзначення у 2008 році 360-ї річниці подій, пов’язаних з початком Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття” 25 сесія 5 скликання Вінницької міської ради ухвалила ключове рішення від 4 квітня 2008 року №1861 “Про найменування площі в місті Вінниці”. Відповідно до цього рішення міська рада вирішила: “1. Найменувати перехрестя вулиць Соборна-Свердлова-Першотравнева площею імені Івана Богуна. 2. Управлінню містобудування і архітектури (Царенко С. О.) організувати підготовку документів та клопотань, необхідних для розміщення монумента Івану Богуну загальнодержавного значення”.
Чи багато вінничан знає про це рішення, про існуючу площу Івана Богуна у Вінниці? Відповідний проект рішення і концепцію тоді ж було підготовлено архітекторами С. Царенком, О. Рекутою, С. Пантелеєвим, а саме проект реконструкції кінотеатру Росія під кіноконцертний комплекс зі спорудженням пам’ятника державного значення Івану Богуну (на історично достовірному місці битви 1651 року під час оборони Вінниці козаками Івана Богуна поблизу вінницьких “Мурів”) з реконструкцією еспланади сходів та перехрестя (транспортна розв’язка в двох рівнях, підземний паркінг та музейно-виставковий центр). Однак, Вінницька міська рада на чолі із міським головою В. Гройсманом на той час, так і не виділила кошти на реалізацію цього проекту рішення, що призвело до тривалого “замороження” цього питання на невизначений час.
Вкотре з 2017 року громадськість активно звертається до органів міської та обласної ради з метою вирішення цього питання, триває громадянська кампанія за спорудження у Вінниці пам’ятника національному герою української нації, оборонцю нашого міста і краю Вінницькому полковнику Івану Богуну. Активно обговорюється ідея та вигляд майбутнього пам’ятника українському козацькому лицарю, державотворцю, полководцю всеукраїнського значення.
Доктор історичних наук, професор Вінницької академії неперервної освіти, автор підручника з Історії України Олексій Струкевич виступив з пропозиціями, щоб Іван Богун був зображений не козаком-відчайдухом, а полководцем-стратегом, очільником полку не лише як військової одиниці, а й керівником полку як адміністративної і господарської складової Української козацької держави (Гетьманщини), досвідченим дипломатом, який брав участь у низці визначальних дипломатичних місій. Якщо пам’ятник розглядається в межах ї композиції з іншими персонажами чи фігурами на фоні головного героя, доцільно зобразити освітянина, юнака-джуру, козака-гармаша біля гармати, містянина з донькою тощо. Ідейно-емоційно пам’ятник має відображати напруження після щойно отриманої перемоги козацького війська.
Історик і краєзнавець з міста Гнівань Олександр Коваль зазначив, що Іван Богун має бути обов’язково з пірначем у руці, у вишиваній сорочці, біля нього має бути хлопчик-джура, як символ передачі традиції наступному поколінню, символіка пам’ятника має бути українська традиційна і звичаєва, кінь Богуна має символічно топтати Білоцерківські угоди з поляками та Березневі статті з московитами як невигідні Україні, можливий образ української хати, яку мужньо захищають наші козаки.
Краєзнавець з міста Липовець Олександр Роговий акцентував увагу на тому, що Іван Богун неодноразово був наказним гетьманом козацького війська, а в битві під Берестечком він був обраний козаками фактичним гетьманом аж до Білоцерківських подій 1651 року, тримав полковницький пірнач близько 15 років, очолював щонайменше п’ять козацьких полків, з яких 3 подільські: Кальницький, Вінницький, Подільський. Пам’ятник Івану Богуну має бути на історичній місцевості поблизу комплексу “Мури”, в ареалі між колишнім кінотеатром “Росія” і “Мурами» , з виглядом на острів Кемпа і річку Південний Буг. В пам’ятнику має бути відображена могутня козацька постать полководця Івана Богуна, його живий кмітливий розум, він має вказувати пірначем на “Льодове бойовище”, яке сталося поблизу острова Кемпа і узбережжям Вінниці.
Громадський діяч, представник “Правого клубу” Анатолій Якименко окреслив свою оцінку цього питання: «Відсутність пам’ятника Івану Богуну за 30 років незалежності інакше як домовленістю місцевих еліт пояснити неможливо. Головними прихованими претензіями до прихильників вшанування народного героя є конфліктогенність та архаїчність даного питання. Конфліктогенність постаті Богуна на думку противників спорудження пам’ятника пов’язана з почуттями польської та єврейської громад. Архаїчність тотожна непотрібності – пам’ятник не вписується в сучасну ідею європейського міста ХХІ ст. Насправді постать Івана Богуна ніяким чином не чіпляє почуттів громадян України різного походження, якщо дивитися на ситуацію з висоти наших днів, які дають можливість подивитися на військовий конфлікт як болісне, але зближення двох парадигм однієї цивілізації: осьової вертикальної – у якій справедливість представлена через зразок та приклад ставленика Бога та горизонтальної – у якій витоки справедливості походили від народу, що заклало основи сучасної демократії. А ось якраз конфлікт у постаті Богуна можна побачити якщо дивитися на військовий конфлікт архаїчним поглядом ХVІІ століття. Щодо архаїчності як непотрібності та неактуальності, то варто нагадати про значення символів у вихованні громадян. Картонні коробки та бляшані симукляри європейських архітектурних споруд обов’язково позначаться у той момент, коли потрібно буде захищати комфорт та матеріальні цінності, які так шанує вінницька еліта. А захищати доводиться завжди. Наприклад, в сучасній Німеччині політика комфорту та вшанування почуттів різних груп уже дала свої результати – немає бажаючих служити в бундесвері”.
Отаман Вінницького козацького полку імені Івана Богуна Володимир Воловодюк підтримав принципову вимогу до міської влади щодо встановлення пам’ятника Івану Богуну, адже ця громадська ініціатива тривалий час ігнорується керівництвом м. Вінниці. Він сказав, що Іван Богун є взірцем державного діяча, військового полководця, лицарської честі. Своє життя без сумніву і компромісів, Богун присвятив служінню Україні. Важливість і необхідність спорудження монументального пам’ятника славетному козацькому полковнику має державне значення. Великий мінус для всіх нас, що до цього часу образ Івана Богуна не вшановано належним чином.
Якщо говорити про символи, які варто врахувати виконавцям пам’ятника, важливим є символ державника і влади. Наразі, таким є символ влади того часу є полковницткий пірнач.
Керівник громадської організації “Грехіт” Сергій Мельник підкреслив, що пам’ятний комплекс своїми образами повинен зображати мить перемоги. Мужність, впевненість і єдність в спротиві каральній експедиції Речі Посполитої, повинна чітко читатись в поставах і обличчі. Основу релігійного, культурного, управлінського і економічного життя міста представлятиме як архітектурний історичний ансамбель міста середини 17-го ст. так і конкретні особистості. Центром композиції і її домінантом має бути постать Івана Богуна з підкресленими статусами: полковника, українського шляхтича, регіонального управлінця і державотворця. Композиція повинна бути побудована в своїй логічній послідовності: попереду архітектурний ансамбль, в центрі фігура Івана Богуна на коні, в правій руці якого піднятий шестопер, в лівій узда, кінь на п’єдесталі. Цікавим завершенням комплексу може бути розлогий горельєф з людськими образами.
В підсумку вирішено продовжити громадянську кампанію за спорудження пам’ятника Івану Богуну та активно здійснювати пошук шляхів її реалізації.